ФИНАНСИСТ

новости и обзоры финансовых рынков и экономики

«Дельта Банку» жалко 30 гривен, чтобы защитить свое достоинство

18 июля, 2007

         После прошедшей 4 июля пресс-конференции, «Дельта Банк» официально заявил о намерении подать встречный иск о нанесении ущерба деловой репутации против координатора Гражданской инициативы «За прозрачность финансовых рынков» Тараса Загороднего.

       Однако до сегодняшнего дня этого не произошло. Как сообщили «ЭН» информированные источники, юристы «Дельта Банка» отказываются подавать встречный иск, мотивируя это невозможностью ознакомления с самим текстом иска Тараса Загороднего, который был выложен на сайт www.economic-ua.com в платный раздел, где с ним могли ознакомиться его подписчики. Стоимость месячной подписки на этот раздел составляет всего 30 грн. в месяц, и рассчитана на людей, которые хотят получать объективную информацию про услуги банковской системы. Похоже, что 30 грн. являются неподъемной  суммой для бюджета банка, поэтому мы продублировали иск на факс банка и публикуем его в открытом доступе.

 

         Хотим также напомнить юристам «Дельта-Банка», что для того, чтобы подать в суд им не нужен текст самого иска. Для этого достаточно получить запись пресс-конференции Тараса Загороднего в ИА «Украинские новости» и проанализировать его выступление. Поскольку иск до сих пор не подан, то можно сделать два вывода: либо юристы «Дельта-Банка» не знают законов, либо подавать не за что, поскольку все описанное в иске - правда.

 

 

 

 

До Печерського районного суду м. Києва

 

ПОЗИВАЧ: Загородний Тарас Миколайович

 

ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою

 відповідальністю “Комерційний банк

”Дельта”

місцезнаходження:

01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б

номер засобів зв’язку: 8 800 500 6000  

Ціна позову: 5 000 (п’ять тисяч) грн.00 коп.

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення моральної шкоди та зобов’язання публічно спростувати недобросовісну рекламу

 

26 червня 2007 року Я, Загородний Тарас Миколайович (надалі - Позивач), звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк ”Дельта”(надалі – Відповідач) з метою оформлення споживчого кредиту на придбання мобільного телефону NOKIA 8200.

             Оскільки, придбати  мобільний телефон було потрібно як скоріше, Позивач, керуючись інформацією отриманою з телевізійної реклами та рекламного проспекту, вирішив скористатися послугами саме Відповідача. В телевізійній рекламі та  рекламному проспекті Відповідача зазначалося, що отримати кредит за новою кредитною програмою можливо всього за  20 хвилин, при цьому при собі необхідно мати тільки паспорт та ідентифікаційний код (копія рекламного проспекту додається). Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про рекламу” реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо товару.

Основними принципами реклами є законність, достовірність, точність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди (ч. 1 ст. 7 Закону України “Про рекламу”).

Враховуючи інформацію, що міститься на рекламному проспекті Відповідача, Позивач, за наявності паспорту та ідентифікаційного коду, мав би отримати споживчий кредит  за 20 хвилин. Однак, 26 червня 2007 року Позивач пробув у відділені Відповідача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лугова,12  в приміщенні ТРК “КАРАВАН”, з 15 години до 16 години 30 хвилин, тобто півтори години, замість рекламних 20 хвилин, проте, кредиту Позивачу так і не було надано. За цей час Відповідач декілька разів грубо порушив чинне законодавство України, що регулює кредитні відносини.

            Так, стаття 1 Закону України “Про рекламу” визначає, що реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження є недобросовісною.

Недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа ( ст. 10 Закону України “Про рекламу”).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України “Про рекламу” відповідальність за надання недостовірної інформації несе рекламодавець, в даному випадку Відповідач, який надав недостовірну та неточну інформацію щодо умов отримання споживчого кредиту, а саме  в частині визначення часу необхідного для отримання кредиту.

           Окрім того, при зверненні Позивача 26 червня 2007 року до відділення Відповідача, останній порушив і вимоги Постанови Національного Банку України від 10.05.2007р. №168 зареєстрованої в Мін’юсті України 25.05.2007р. за № 541/13808 “Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” ( надалі – Правила), яка набрала чинності з 05.06.2007р. та положення статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Відповідно до п. п. 2.1. – 2.5. Правил Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, та отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну  вартість кредиту має бути викладена у певній формі  (бюлетень, довідка, повідомлення тощо), яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів.

Замість цього Позивачу надали наступну письмову інформацію про кредит, яка містила дані про суму кредиту, первинний внесок, плата за надання кредиту, страховий платіж, сума договору, страхова сума, орієнтовану таблицю щомісячних платежів, умови кредитування – плату за користування кредитом у розмірі 12 % річних, плата за ведення кредитної справи у розмірі 3, 25% в місяць або 39 % річних ( 3,25% * 12 місяців = 39 % річних) та інші умови, та перелік обов’язкових документів. Враховуючи, розмір плати за користування кредитом та плати за ведення кредитної справи, реальна процентна ставка становить 51%  річних ( 12% + 39%= 51%) (копія додається).

          Згідно з п. 3.6 Правил Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Проте, Відповідач пропонував надати кредит за умови здіснення оплати за ведення кредитної справи у розмірі 3, 25% в місяць або 39 % річних, хоча такі дії здійснював би на власну користь, що є прямим порушенням прав Позивача. Окрім того, Відповідач наполягав на обов’язковому страхування життя Позивача на суму кредиту, хоча положеннями цивільного законодавства України такий обов’язок Позивача не передбачений.  

Таким чином, Відповідач рекламуючи власні послуги у сфері споживчого кредитування використовує  недостовірну та неточну інформацію щодо умов надання споживчих кредитів, а саме замовчує реальні процентні ставки по кредитам та перебільшує власні можливості щодо витрат часу для надання кредитів, чим порушує права споживачів на отримання достовірної інформації у  разі придбання товарів у кредит, в тому числі й прав Позивача.

              Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” збитки,  завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

Положеннями п. 12 ст. 27 Закону України “Про рекламу” споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною рекламою, мають право на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.

           Відповідно до положень ст.ст. 32, 56, 62 Конституції України та ст. 23 Цивільного кодексу України Позивач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяні внаслідок порушення Відповідачем прав Позивача на отримання достовірної та повної інформації, яке гарантоване Конституцією та законами України та є одним із засобів захисту порушених прав і інтересів, що передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оскільки, Позивач, звернувшись до Відповідача з метою отримання споживчого кредиту на умовах зазначених у рекламному проспекті, витративши в чотири рази більше часу, ніж обумовлювалося, з’ясувавши, що реальні умови надання споживчого кредиту порушують його права та законні інтереси як споживача послуг, зазнав значних моральних страждань, що полягали у втраті власного часу, неотриманні бажаного результату, обуреності від невідповідності реальних умов кредитування, тим що, пропонував Відповідач в телевізійній рекламі та рекламному проспекті.

Звертаю увагу суду й на той факт, що Відповідач, не надаючи будь-яких пояснень щодо мети своїх дій, сфотографував Позивача, чим внаслідок збирання та зберігання конфіденційної інформації про особу порушив Конституційно гарантоване право на особисте життя та недоторканість (ст. 32 Конституції України). Відповідно до положень ст. 26 та 28 Закону України “Про рекламу” з метою захисту інтересів споживачів реклами Відповідач – рекламодавець зобов’язаний публічно спростувати  недобросовісну рекламу, яка містить недостовірну та неточну  інформацію за власний рахунок, в порядку, в якому вона була розміщена.   Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 3, 4, 80, 88, 109, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, Позивач, -   ПРОСИТЬ   1.       Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.

2.      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк ”Дельта” (01133. м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) на користь Загороднього Тараса Миколайовича моральну шкоду у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень 00 коп.

3.      Визнати рекламу Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк ”Дельта” (01133. м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) про надання кредиту за 20 хвилин недобросовісною.

4.      Зобов’язати Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк ”Дельта” (01133. м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) публічно спростувати недобросовісну рекламу про надання кредиту за 20 хвилин за власний рахунок, в порядку, в якому вона була розміщена.

5.      Судові витрати покласти на Відповідача.   Додатки:

-          копія рекламного проспекту Відповідача (2 примірника);

-          копія письмової інформації відповідача про умови кредитування (2 примірника);

-          копія позову ( 1 примірника)

-          докази сплати судового збору та оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;

-          копія довіреності представника позивача (2 примірника).

    02 липня 2007р.                        

www.economic-ua.info

Комментирование закрыто.